01 січня 2012 року набрав чинність Закон України від 17.12.2020р. №1117-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" (надалі – Закон №1117), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) та Закону від 16.01.2020р. №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (надалі – Закон 466). Нижче наводимо короткий огляд основних змін, запроваджених Законом №1117.

КІК

Набрання чинності статті 392 щодо контрольованих іноземних компаній перенесено на 1 січня 2022 року.
Першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Для 2022 - 2023 звітних років контролюючою, зокрема, вважається юридична особа, що володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків. В подальшому частка володіння буде зменшена з 25 до 10%. 
Коригування прибутку іноземної компанії, передбачені підпунктами 392.3.2.1 – 392.3.2.4 ПКУ застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року.
За порушення вимог статті 392 ПКУ під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії за результатами 2022 - 2023 звітних років не застосовуються штрафні санкції та пеня, а до посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність. 
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи акціонером іноземної юридичної особи за умови:

а) процедура ліквідації розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
б) платник податків подав до контролюючого органу заяву про звільнення таких доходів від оподаткування, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна;
в) іноземну юридичну особу створено не пізніше 23 травня 2020 року.
Таке звільнення стосується також кінцевого бенефіціарного власника, при цьому, додатково до наведених відомостей та документів, він зобов'язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача у зв'язку з ліквідацією іноземної юридичної особи.

Разом із цим, із формулювань цих норм випливає, що звільнення на 20-21 роки поширюється лише на ПДФО та не стосується військового збору.

Здійснення операцій з інвестиційними активами

Уточнено норму стосовно визначення доходу з джерелом походження з України при здійсненні операцій з відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в компаніях, що прямо чи через іноземну особу володіє нерухомістю на території України. Тепер до складу такої нерухомості враховуватиметься нерухомість, що використовується такою юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Визначено, що взяття на облік у контролюючому органі нерезидента, що набуває право власності на інвестиційний актив, здійснюється до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, - до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
При цьому, ці норми застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

ПКУ доповнено нормою, що до 31 грудня 2020 року включно доходом з джерелом походження з України від операцій з інвестиційними активами вважається прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав.

Трансферне ціноутворення

Якщо сторони контрольованої операції не надають достатнього обґрунтування фактичної поведінки сторін операції та фактичних умов її проведення, функції, ризики, активи розподіляються на користь сторони контрольованої операції, яка є резидентом України.

Якщо комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення, визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, та буде встановлено, що непов'язані особи, які діють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально з урахуванням альтернативних варіантів, реально доступних для кожної із сторін угоди, не вступали б у таку контрольовану операцію, контролюючий орган має право при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію або операція може бути замінена альтернативним варіантом з метою визначення умов договору (контракту), які були б узгоджені непов'язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах. Обов'язок доведення таких обставин покладається на контролюючий орган.
При визначенні альтернативних варіантів для операції, реально доступних для кожної із сторін угоди, необхідно враховувати, чи були інші реалістичні варіанти, доступні для будь-якої із сторін, що привели б до вигіднішого економічного ефекту, якби така сторона укладала угоду з непов'язаними особами замість укладання угоди з пов'язаними особами.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування платника податків унаслідок зазначеного вище неврахування (невизнання) контрольованої операції інші коригування, передбачені статтею 39 цього Кодексу, не застосовуються, а в разі заміни операції альтернативним варіантом відповідність умов такої альтернативної операції принципу "витягнутої руки" визначається з урахуванням вимог пункту 39.3ПКУ.
Повернуто пріоритетність застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, а саме пп. 39.3.2.1 ПКУ, який передбачає, що якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, то застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Також повернуто ієрархію методів ціни перепродажу/"витрати плюс" та методу чистого прибутку або розподілення прибутку.

Передбачено, що у документації з трансфертного ціноутворення опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу).

Ділова мета

Законом 466 до ПКУ було внесено коригування фінансового результату до оподаткування, яке передбачало, що фінансовий результат до оподаткування збільшувався на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Законом 1117 цю норму виключено. Одночасно, з 01.01.2022р. цю норму повертають, але в дещо звуженому вигляді - фінансовий результат до оподаткування збільшуватиметься на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів або ж проданих нерезидентам з низькоподаткових юрисдикцій або певних організаційно-правових форм, якщо такі операції не мають ділової мети. 

Витрати по нарахуванню роялті на користь будь-яких нерезидентів без ділової мети також збільшують фінансовий результат до оподаткування на усю суму роялті. 

Постійні представництва нерезидентів

Визначення поняття постійного представництва, порядок його реєстрації та визначення сум прибутку постійних представництв, що були передбачені Законом 466, застосовуються із звітних періодів 01 січня 2021р.
При цьому, до 31 грудня 2020 року суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ. У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ. Отже, незважаючи на те, що наче б то повернули старі правила оподаткування постійних представництв на 2020 рік, але фактично залишили посилання на ст. 39 ПКУ. 

Податок на прибуток

Визначено нове коригування фінансового результату до оподаткування, а саме фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування підпункту 39.2.2.12 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Змінено норми щодо порядку оподаткування боргових зобов'язань (правило "тонкої капіталізації"). З 01 січня 2021р. для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об'єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду. Якщо цей показник має від'ємне значення, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів. 

Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо:

а) суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу "витягнутої руки";
б) суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;
в) суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.
Перенесено на 01 січня 2022р. набрання чинності норм про те, що платниками податку на прибуток в Україні визнаються юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Інші норми

Виключено норму щодо збільшення строку давності по перевірках з ПДФО до 7 років, тобто до таких перевірок надалі застосовуватиметься загальний строк 3 роки.
Фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на майно у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення.

Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов'язку її доведення в порядку, передбаченому законом.

Платниками єдиного податку можуть бути фізичні особи - підприємці, які надають в оренду житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів (було – 100), нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів (було – 300).