З 2022 року в Україні діють нові правила щодо оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК). Це зобов’язує резидентів України — як фізичних, так і юридичних осіб — звітувати про участь у таких структурах та, за необхідності, сплачувати податки.

Питання КІК

Починаючи з 2013 році Країни Організація економічного співробітництва та розвитку розпочали розробку Плану протидії практикам розмивання податкової бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS), що передбачає 15 кроків, які спрямовані на боротьбу з розмиванням податкової бази та приховуванням (переміщенням) прибутку. В Плані дій BEPS Кроком № 3 є посилення правил щодо контрольованих іноземних компаній.

1 січня 2017 року Україна приєдналася до Плану дій BEPS, вже у 2020 році був прийнятий Закон про внесення в ПКУ норм щодо оподаткування прибутку КІК, який набрав чинність з 1 січня 2022 року.
Згідно норм податкового законодавства України, контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи - резидента України. У певних випадках до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.

У разі, якщо фізична чи юридична особа набуває статусу контролюючої особи, то на неї покладаються певні обов'язки:

1. Звітування про КІК. Звітність про КІК складається з двох різних видів документів: Звіту про контрольовані іноземні компанії та Повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях. 

Контролер-фізична особа подає Звіт про КІК разом з поданням річної декларації про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним, контролер - юридична особа разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. 

Обов'язок звітувати про КІК є у всіх контролерів, в тому числі по пільгових КІКАх, по КІКах без діяльності, по збиткових КІКах, по російських КІКах тощо.

2. Сплата податку. Частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така особа на останній день відповідного звітного періоду включається до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи або збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи.

3. Спілкування з податковою. Контролюючий орган має право направити платнику податків запит про надання додаткових пояснень щодо контрольованої іноземної компанії, на який платник зобов'язаний надати відповідь з поясненням фактів. Податковий орган також має право проводити перевірку контролера.

Санкції за порушення норм щодо КІКів є доволі суттєвими, наприклад, неподання контролюючою особою звіту про КІК за 2024 рік тягне за собою накладення штрафу в розмірі 302'800грн. Неповідомлення про набуття частки в іноземній юридичній особі або про відчуження частки в іноземній юридичній особі тягне за собою накладення штрафу у 2025 році в розмірі 908'400грн. за кожний такий факт.

Слід врахувати, що інформація про КІКи не є таємницею для податкових органів. Станом на сьогодні податкова вже здійснила перший автоматичний обмін податковою інформацією в рамках процедури CRS.

Крім цього, податкові органи отримують інформацію про КІКи:

• З відкритих джерел інформації (медіа, соцмережі), розслідування журналістів;
• Перевірки суб'єктів господарювання, слідчі дії;
• Обмін інформацією між податковими службами за запитом української податкової;
• Повідомлення податкової банками, фінустановами, державними органами.

Із цього випливає, що українські податкові органи матимуть інформацію про українських  контролерів та їх КІКи, а тому неподання звітності про КІКи з високою імовірністю матиме наслідком притягнення контролера до відповідальності, описаної вище. 

Варто зазначити, що на сьогодні діє мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення, що стосуються КІКів, а саме пунктом 72 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ передбачено, що за порушення, вчинені протягом дії воєнного стану в Україні до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення в частині КІКів, за умови виконання контролюючою особою обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Тобто податкові обов'язки стосовно КІКів в будь-якому випадку необхідно виконати.

Рішення

Ми були одними із перших, хто допомагав клієнтам подавати звітність по КІКах разом із деклараціями за 2022 рік. Тому, не зважаючи на те, що норми щодо КІК є відносно новими в українському законодавстві, ми маємо вже доволі обширну практику в цьому питанні.

Наша допомога може полягати як в підготовці консультацій щодо окремих питань про КІКи: статусу контролера та наявності КІК, оподаткування чи пільговості КІК, нюансів порядку заповнення Повідомлення та Звіту про КІК, так і мати більш практичний характер: підготовка та супровід подання Повідомлення та Звіту про КІК.

За час роботи з КІКами ми напрацювали алгоритм роботи по звітності про КІК, який складається з наступних етапів.

1 етап. Для цілей КІК контролером може бути визнано тільки резидента України, тому для фізичних осіб особливу роль відіграє визначення статусу податкового резидента України. Не зважаючи на наявність в ПКУ чітких критеріїв податкового резидентства, це поняття є комплексне та доволі суб'єктивне, вимагає врахування всіх життєвих обставин в сукупності та на практиці викликає багато питань, особливо зважаючи на значну кількість осіб, що виїхали з України у зв'язку із воєнною агресією Росії.

2 етап. Якщо особа є податковим резидентом України, то другим етапом є визначення кількості контрольованих іноземних компаній у такого контролера. Для цього необхідно скласти перелік всіх іноземних компаній, у яких контролер володіє часткою прямо та опосередковано (в тому числі через пов'язаних осіб), а також проаналізувати наявність в особи ознак фактичного контролю над КІКом.  За результатами цього етапу ми складаємо перелік всіх КІКів контролера: їх кількість, розмір часток.

3 етап нашої роботи полягає в аналізі чи підпадає КІК під передбачене пп. 392.4 ПКУ звільнення від оподаткування. Для аналізу в першу чергу ми просимо надати фінансову звітність КІК. Якщо КІК є пільговим, то зі скоригованого прибутку податку в Україні не виникатиме, але обов'язок подання Звіту про КІК залишається.

4 етап. Заповнення Звіту про КІК. У разі, якщо прибуток КІК підпадає під пільги – ми заповнюємо Звіт про КІК без розрахунку скоригованого прибутку. Якщо не підпадає – заповнюємо Звіт про КІК з необхідними додатками, здійснюємо розрахунок скоригованого прибутку КІК, заповнюємо додаток КІК до декларації. За бажанням клієнта ми також можемо допомогти із складанням декларації про майновий стан і доходи.

Можлива ситуація, якщо на дату подання декларації фінансова звітність КІК є ще неготова, в такому випадку ПКУ передбачає подання разом із Декларацією скороченого Звіту про КІК. Повний Звіт по такій КІК потрібно подати до кінця року, наступного за звітним, також за необхідності – уточнити раніше подану декларацію.

5 етап. Подання Звіту про КІК. Всі наведені вище документи подаються платником через електронний кабінет платника податку та підписуються електронним цифровим підписом платника, тому за необхідності ми консультуємо щодо практичних аспектів перенесення інформації в електронний кабінет платника та подання копії фінансової звітності КІК як обов'язкового додатку до Звіту про КІК.

6 етап. Спілкування з податковими органами. Після подання Звіту про КІК податкові органи можуть задавати питання щодо діяльності КІКу, фактів, викладених у Звіті, порядку розрахунку показників Звіту тощо. На цьому етапі ми допомагаємо сформувати відповідь податковому органу з врахуванням законодавчих вимог, тексту запиту від податкової та фактичних обставин клієнта. 

Зв’яжіться з нами
Питання КІК складні, але цілком вирішувані з правильною підтримкою. Ми допоможемо вам пройти всі етапи звітності без помилок і ризиків.

Садова Віра
Менеджер з податків і зборів
e-mail: info@nexia.dk.ua
Tel:+38 050 298 8585